Учителі не відчувають скорочення звітності

Незважаючи на проголошений Міністерством освіти і науки курс на скорочення звітної роботи, більшість освітян не відчувають реальних змін у напрямі дебюрократизації освітнього процесу. Про це свідчать результати опитування, що проведено Освіта.ua.

Зокрема, переважна більшість респондентів (85%), які взяли участь в опитування зазначають, що не відчули скорочення паперової роботи у своїй діяльності. Певне полегшення відчули 8%, а реальні зміни лише 2% респондентів.

Опитування було проведено протягом серпня–вересня 2015 року.

Як відомо, у Міністерстві освіти і науки наголошують, що починаючи з весни 2014 року відомством скасовано понад 1 500 звітних паперів для освітян.

МОН надано перелік літератури для використання у школах

Міністерство освіти і науки надіслало переліки навчальної літератури, що мають відповідний гриф, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році. Відповідний лист надіслано до обласних органів управління освітою, інститутів післядипломної педагогічної освіти та загальноосвітніх навчальних закладів.

Зокрема, навчальним закладам надано переліки навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для використання у початковій, основній та старший школі.

Окремий перелік навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників надано для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин.

У Міністерстві освіти і науки також повідомили, що у 2015 році школи можуть використовувати підручники для 4-7-х класів попередніх років видання.

Чи буде зовнішнє незалежне оцінювання - 2016?

Нинішнього року система незалежного тестування зробила великий крок у розвитку. Багато нововведень, багато планів на майбутнє. Але останні події навколо Центру тестування неабияк здивували й занепокоїли. Особливо тих, хто вступав до вищих навчальних закладів. Проте й майбутнім випускникам не легше. Вони стоять на низькому страті й не розуміють: що буде далі зі ЗНО? До чого готуватися? Адже підготовка до іспитів починається вже тепер.

Про це журналіст Дзеркала тижня Оксана Онищенко запитує директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука.

Ігоре Леонідовичу, чи правда, що ЗНО-2015 може стати останнім?

На жаль, є дуже реальна загроза того, що так може статися. Я про це сказав під час прес-конференції 27 серпня. Якщо терміново не зробити дуже серйозних кроків, то зовнішнє оцінювання, яке поки що залишається найбільш успішною освітньою реформою, може перейти в категорію історичних фактів.

Мої слова не є блефом чи спробою якоїсь реабілітації. Вони базуються на об'єктивному аналізі ситуації, що склалася в УЦОЯО: як після подій 21 липня, так і внаслідок того, що держава впродовж останніх восьми років жодної копійки у розвиток та підтримку системи ЗНО не вклала.

Згадайте, що про можливий крах я говорив іще навесні 2014 р. Тоді міністрові освіти і науки С. Квіту вдалося домовитися з бізнесом про фінансову підтримку, що врятувало ситуацію. Але зараз точкова одноразова допомога проблеми не вирішить.

Уточніть, будь ласка: після 2015 р. ЗНО можуть скасувати взагалі? Чи воно все ж таки може відбутися, але без запланованих раніше "дорогих" реформ? Скажімо, без поєднання з трьома шкільними випускними іспитами (тоді ЗНО складатиме менше людей)? На це грошей вистачає? Так, це буде крок назад, але це збереже ЗНО. Адже альтернатива тестуванню — корумповані вступні іспити.

Я не думаю, що хтось насмілиться прийняти механічне рішення "скасувати". Але будь-яке рішення не замінить процесу підготовки. Підготувати в нинішніх умовах ЗНО дуже складно. Майже неможливо. Тому в деяких не дуже мудрих головах зріє думка "провести як-небудь".

Це ще більший абсурд. Бо навіть неповноцінне ЗНО в нинішній ситуації, якщо її не змінити, провести буде складно. І річ не лише в грошах…

В УЦОЯО вилучено сервери. Чи зберігався на них банк тестових завдань? Якщо так, то це означає, що "старі" завдання використовувати вже не можна — стався витік інформації? Чи встигнете ви підготувати нові до наступного літа?

Справді, на вилучених серверах зберігався Банк тестових завдань, у якому було близько 40 тисяч апробованих завдань, котрі мають відмінні психометричні характеристики та належні експертні оцінки. Стосовно перспективи їх використання для укладання сертифікаційних робіт — то вона сумнівна. Не знаю, хто прийматиме рішення з цього питання, але я їх до тестів 2016–2020 рр., якщо ЗНО існуватиме, не включав би. Нові завдання підготувати можна. Але це будуть не апробовані завдання, і якою буде якість сертифікаційних робіт — невідомо нікому.

Згідно з рішенням колегії МОН, наступного року в незалежному тестуванні мали відбутися зміни: крім обов'язкового для всіх тестування з української мови і літератури, майбутні випускники обов'язково мали б складати ще два — тестування з англійської та тестування з математики чи історії (на вибір). Цього очікувати?

Знову ж таки, це залежить від того, наскільки швидкими й дієвими будуть вжиті заходи, спрямовані на стабілізацію ситуації в системі: кадрові, технологічні, фінансові.

Чи правда, що активно обговорювалося питання про те, щоб історію зробити ще одним обов'язковим предметом?

Як можна сьогодні говорити про новий предмет, коли стоїть питання про долю всього ЗНО? Але безвідповідальних балакунів у нас вистачало завжди.

Зараз ви офіційно відсторонені від виконання обов'язків директора Центру. Як надовго?

Цього я не знаю також. Мій адвокат, який є кваліфікованим і досвідченим юристом, вважає факт відсторонення незаконним, як і проведення службового розслідування стосовно посадових осіб Центру. Але я точно знаю, що затримка із призначенням директора УЦОЯО працює проти системи зовнішнього оцінювання.

На якій стадії перебуває слідство? Як довго все це триватиме?

Я не можу коментувати проведення слідчих дій, давати їм оцінку та будувати якісь прогнози.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт:

Саме зараз ми працюємо над тим, щоб запланувати у бюджеті на наступний рік усі необхідні видатки. Всі загрози, озвучені Ігорем Лікарчуком, — абсолютно реальні. Але ми плануємо не просто зберігати, а надалі розвивати ЗНО. Для того й працюємо.

Володимир Ковтунець, координатор Альянсу Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні USETI:

ЗНО є в законі про вищу освіту. Невиконання закону може бути підставою для відставки міністра чи й усього уряду. Тому я переконаний — ЗНО не скасують, але труднощі у його проведенні будуть. Заява Ігоря Лікарчука про загрози для ЗНО — крок правильний. На його місці я зробив би так само.

Якщо зараз нічого не почати робити — ситуація ускладнюватиметься. На мій погляд, слідчі вже б мали повернути сервери Центру тестування. Для того, щоб зняти з них інформацію, було вдосталь часу. Якщо це неможливо — можна скопіювати банк тестових завдань і передати їх працівникам УЦОЯО.

Витоку інформації бути не повинно, оскільки є таємниця слідства. І якщо слідчий як посадова особа поширюватиме якісь дані, за це він сам може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Хоча, на жаль, буває таке, що слідчі зловживають своїм службовим становищем. Якщо ж скористатися готовою базою тестових завдань не вдасться, працівникам УЦОЯО доведеться більше попрацювати над завданнями. Знадобиться більше зусиль і більше коштів, адже понаднормово доведеться залучати методистів. Для одного тесту потрібно підготувати в середньому 50 тестових завдань. Це означає, що їх треба напрацювати 500 для кожного предмету і вибрати кращі за якістю та відповідно до специфікації тесту.

Ще одна складність — обмежені часові рамки. Друк тестових зошитів має розпочатися у першому кварталі наступного року. В системі УЦОЯО і в регіонах дуже потужна команда. І я впевнений, що вони здатні витягнути все. Можливо, в тестах буде трохи більше помилок, але зазвичай вони трактуються на користь абітурієнтів. Я впевнений, що ЗНО-2015 не буде останнім. Наступне може бути менш успішним, із помилками, але воно буде. Люди, які працюють у системі тестування, — професіонали, вони віддані своїй справі. А платять їм мало, до речі. Ці люди не відступили перед Табачником. І тепер не відступлять, я впевнений.

У парламенті просять правоохоронців не зривати ЗНО

Голова парламентського комітету з питань науки і освіти, народний депутат Лілія Гриневич звернулась до генерального прокурора Віктора Шокіна та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням вжити заходів спрямованих на повернення технічного обладнання для відновлення нормальної роботи Українського центру оцінювання якості освіти.

У депутатському запиті голови профільного комітету, наголошується про загрозу проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році у зв'язку із вилученням технічного обладнання УЦОЯО, що містить, зокрема базу каліброваних тестових завдань.

Лілія Гриневич звертає увагу генерального прокурора та міністра МВС на тому, що підготовка до проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2016 році вже повинна була розпочатися, проте через відсутність обладнання та недопущення до роботи ключових фахівців Українського центру оцінювання якості відповідна діяльність з підготовки ЗНО не може бути проведена.

"Запровадження зовнішнього незалежного оцінювання підтримується більшістю громадян України і вважається однією з найуспішніших реформ у сфері освіти, оскільки завдяки його впровадженню талановиті та працьовиті діти змогли без хабарів вступати до омріяних вищих навчальних закладів. Ситуація, що склалась ставить під загрозу якісне проведення зовнішнього незалежною оцінювання у 2016 році", - зазначає голова профільного парламентського комітету.

"З метою недопущення зриву проведення зовнішньою незалежного оцінювання у 2016 році, прошу Вас вжити заходів спрямованих на повернення технічного обладнання та відновлення нормальної роботи Українською центру оцінювання якості", - наголошує Лілія Гриневич.

Як відомо, минулого тижня директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук заявив про неможливість розпочати підготовку до проведення тестування випускників шкіл у 2016 році у зв’язку із вилученням в УЦОЯО серверів, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. За його словами, для відновлення технологічного процесу проведення зовнішнього незалежного оцінювання потрібно не менше 10-11 місяців напруженої роботи.

Пізніше, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк закликав Генеральну прокуратуру оприлюднити результати розслідування проведеного в Українському центрі оцінювання якості освіти та повернути технічне обладнання, що було вилучено під час обшуків.

Зарплата вчителя залежатиме від результату

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголошує, що з прийняттям нового закону "Про освіту" буде змінено систему оплати праці вчителів, яка полягатиме у тому, що на розмір заробітної плати вчителя впливатиме результат його діяльності. Про це Яценюк сказав під час зустрічі з вчителями шкіл, випускники яких показали найкращі результати ЗНО з української мови і літератури.

"Цим законом ми запроваджуємо систему, за якою кожен вчитель буде зацікавлений в тому, щоб у нього були найкращі результати. Чим сильніше результат у кожного вчителя, тим більше він буде заробляти", - сказав прем’єр.

За словами прем’єр-міністра, результат діяльності вчителя визначатиметься не кількісними, а якісними показниками.

"Фактично це система премій і бонусів за результатами оцінки діяльності кожного вчителя. Я підкреслюю, за об’єктивними результатами. Мова йде не тільки про те, що в цьому результаті буде кількість годин, які вчитель напрацював. Мова йде про якість", - наголосив Яценюк, звертаючись до директорів шкіл.

Проведення ЗНО у 2016 році є майже неможливим

Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук заявляє, що проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році може стати останньою сторінкою проведення ЗНО в історії українського тестування випускників шкіл. Про це він повідомив під час проведення прес-конференції на тему: "Зовнішнє незалежне оцінювання в Україні: ситуація та перспективи".
За його словами, є декілька причин, що можуть унеможливити якісне проведення тестування вже наступного року.
Однією з головних складнощів проведення ЗНО-2016 є вилучення серверів, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення з центрального серверного пункту УЦОЯО, що знаходиться в Івано-Франківському регіональному центрі оцінювання якості освіти. Посилаючись на юридичну практику, що склалась в Україні, Лікарчук повідомив, що повернення вилучених серверів може тривати від одного до декількох років.
"Коли техніка буде повернена і в якому стані невідомо. Для відновлення технічного і програмного забезпечення технологічного процесу проведення зовнішнього незалежного оцінювання потрібно не менше 10-11 місяців напруженої роботи сильної команди програмістів. Потрібні кошти, потрібне проведення численних тендерних процедур. Усього цього на сьогоднішній день в Українському центрі оцінювання якості освіти немає", - наголосив Лікарчук.
"Друга проблема. Під час слідчих дій в УЦОЯО була вилучена вся база банку тестових завдань, де знаходилося майже 40 тисяч каліброваних завдань для укладання сертифікованих робіт. Де ці завдання і в якому вони стані ми не знаємо. Тобто тести доведеться укладати вручну", - повідомив директор УЦОЯО.
Він зазначив, що в цій ситуації Центр не зможе гарантувати укладання якісних і валідних сертифікаційних робіт для проведення тестування.
Ще однією істотною загрозою існуванню системи ЗНО є недостатній рівень її фінансування.
"Український центр оцінювання якості освіти працює з морально і фізично застарілою технікою. Останній раз техніка купувалася у 2008 році. Сканери, що працюють в регіональних центрах, уже не підлягають ремонту. Друкарський комплекс вже тричі випрацював свій ресурс і вимагає негайної заміни. Нового сезону техніка не витримає", - констатував директор УЦОЯО.
За його словами, майже 60 % співробітників вимушені працювати з власними ноутбуками, тому що ті, які є в УЦОЯО, є непридатними до використання.
"УЦОЯО з 2008 року не отримав жодної копійки на оновлення основних засобів. В той же час у проекті Державного бюджету, що зараз обговорюється, на проведення ЗНО передбачається 109 млн. Це на 10 млн більше ніж цього року, але обсяги кількості тестувань за планами Міністерства освіти і науки мають зрости у 3,5 рази, у порівнянні з 2015 роком", - сказав Лікарчук, зауваживши, що в ці 109 млн не закладені витрати на оновлення комп’ютерів, серверів, обладнання та програмного забезпечення.
Ще однією проблемою українського зовнішнього оцінювання став відтік спеціалістів, які забезпечували існування системи.
"Упродовж останнього місяця Український та регіональні центри оцінювання якості освіти втратили ряд високопрофесійних фахівців, яких сьогодні замінити ніким. Процес відтоку кадрів наростає з причин, які мабуть зрозумілі всім", - наголосив Лікарчук.
"Система зовнішнього оцінювання трималася на ентузіазмі та великому бажанні її працівників зробити реформу. Ми її зробили на застарілій техніці. Сидячи удвох на одному стільці, утрьох за одним столом. Ми щороку проводили ЗНО на 1,2 -1,3 млн тестувань", - сказав очільник УЦОЯО.
Він нагадав, що за майже 10 років існування системи зовнішнього незалежного оцінювання було багато спроб її знищити, однак попри бажання це не вдалось навіть команді екс-міністра Табачника.
"Сьогодні перспективи ЗНО-2016 дуже похмурі. І я дуже боюсь, що ЗНО-2015 може бути останньою сторінкою в історії українського ЗНО", - констатував Лікарчук.
За словами Лікарчука, для того, щоб врятувати систему ЗНО необхідно вирішити згадані вище проблеми.
"Потрібна політична воля і розуміння того, чи потрібна державі система зовнішнього незалежного оцінювання. Повторюю ще раз, система ЗНО існувала на мізерні кошти. Коли ми своїм зарубіжним колегам розповідаємо про фінансування УЦОЯО вони сміються, оскільки це є квартальним обсягом фінансування подібних центрів оцінювання якості освіти, як наприклад у Грузії або Казахстані", – наголосив директор УЦОЯО.
"Якщо держава зацікавлена в тому, щоб мати систему моніторингу якості освіти і систему зовнішнього незалежного оцінювання, то вона повинна вкласти в це кошти", - підсумував Директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

Зарплата вчителів зросте залежно від категорії

З 1 вересня 2015 року всі соціальні стандарти зростуть у середньому на 13%. Про це на брифінгу в Будинку Уряду повідомив Міністр соціальної політики України Павло Розенко.

Глава Мінсоцполітики також відзначив, що окрім розміру мінімальної зарплати буде підвищена ставка першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки.

"Це дуже важливий показник для працівників культури, освіти, медицини, соціальної сфери, спорту тощо. Одне лише підвищення мінімальної зарплати не дає повноцінного збільшення заробітних плат", - зауважив він.

Міністр пояснив, що з 2009 року перший тарифний розряд відірвали від мінімальної заробітної плати, внаслідок чого оплата праці низькокваліфікованих працівників бюджетної сфери зростала більшими темпами, ніж оплата праці висококваліфікованих працівників.

"Уряд зараз міняє філософію цього процесу, філософію підходів до оплати праці. Ми будемо стимулювати збільшення заробітних плат висококваліфікованим працівникам", - наголосив Павло Розенко.

За його словами, це означає, що більш кваліфіковані працівники бюджетної сфери отримають збільшення зарплати на 18%.

"Так, наприклад, заробітна плата вчителів у залежності від категорії зросте від 470 до 605 гривень", - зазначив Розенко.